Практичне заняття №4. 5 клас

Практичне заняття  №4.

Тема: Які історичні пам’ятки мого міста (села), рідного краю розповідають про минуле.

Мета: На уроці учні мають навчитися наводити приклади історико-культурних пам’яток рідного краю, за якими можна довідатися про минуле; пояснювати, як історико-культурні пам’ятки стають у пригоді історикам; складати розповідь про долю історико-культурних пам’яток рідного краю; висловлювати особистісні міркування про значення історико-культурних пам’яток у дослідженні минулого рідного краю та потребу їх збереження. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, формування умінь і навичок. Форма уроку: практичне заняття.

Підготовчо-мотиваційний етап (5 – 10 хв.) Організація робочих місць учнів, перевірка готовності класу до уроку. У вступній бесіді учитель зазначає, що у кожній країні є історико- культурні пам’ятки, які розповідають про минуле. Використовуючи вже набуті знання, учні можуть привести приклади різних видів пам’яток.

Робота над понятійним апаратом:

Культурна спадщина – сукупність  успадкованих  людством  від попередніх поколінь об’єктів матеріальної і духовної культури.

Пам’ятка культури – визначна споруда, археологічний об’єкт або витвір мистецтва, що є частиною культурного надбання (культурної спадщини) країни, людства загалом (пам’ятка історії, літератури, мистецтва, мови, права тощо) і охороняється законом. Залежно від наукової, історичної і художньої цінності пам’ятки культури бувають світового, державного і місцевого значення.

Основний етап (25 – 30 хв.) Учитель повідомляє тему уроку, обговорює з учнями, використовуючи рубрику з підручника «На уроці навчитеся», навчальні завдання та очікувані результати уроку. Учитель доповнює перелік, відповідно до визначеної ним мети уроку.

Опрацювання нового навчального матеріалу.

Дидактичні матеріали для роботи на уроці. Проектна робота. Створення учнями проектів  «Пам’ятки нашого краю».

Етапи групової роботи над проектом

№ п/п	Основні етапи роботи	Робота вчителя та учнів
1.	Спільне обговорення про визначення історичних пам’яток краю: А) з  якими історичними подіями пов’язана історія краю; Б) визначення виду і категорій пам’яток; В) визначення поняття довідник; Г) визначення загального вигляду створюваного довідника; Д) розподіл за групами, що працюватимуть над проектом.	Спільні пропозиції щодо вибору пам’яток краю, спільне ознайомлення з місцями історичних пам’яток, показ вчителем різного роду довідників;  обговорення  щодо зовнішнього вигляду довідника.
2.	Об’єднання учнів в групи, розподіл завдань. Розділи довідника відповідають хронологічно історичному розвитку краю або у залежності від найменувань груп учасників проекту. Групи можна утворити за видами пам’яток: (пам’ятка архітектури, містобудування, монументального мистецтва та ін).	Після спільного обговорення вчитель пропонує учням об’єднатися в групи  та розпочати збір інформації по заданій тематиці.
3.	Збір та заповнення паспорту об’єкта, тобто історичної пам’ятки (див.нижче): • Збір інформації. • Створення фото. • Систематизація зібраного матеріалу (спільно з вчителем).	Учні самостійно або під час спільних екскурсій з вчителем знаходять необхідну інформацію для заповнення такої картки.
4.	Оформлення результатів роботи: • Аналіз заповнених паспортів; • Підготовка до захисту проекту(складення коротких доповідей про проведену роботу та описаний об’єкт).	Вчитель перевіряє заповнені паспорти об’єктів, допомогає у складенні коротких доповідей для захисту проекту.
5.	Захист проекту: • Кожна група захищає свій розділ у довіднику. • Вчитель виставляє оцінки за роботу та пропонує  учням виставити проектну роботу на загальношкільну виставку для обговорення у школі.	Вчитель порівнює проекти у групах, аналізує виступи, учні аналізують, що вдалося, що – ні.

На допомогу учителю!

Українське законодавство розрізняє 8 видів пам’яток:

§  Археологічні;

§  Історичні;

§  Монументального мистецтва;

§  Архітектури;

§  Містобудування;

§  Садово-паркового мистецтва;

§  Ландшафтні;

§  Об'єкти науки і техніки.

Паспорт об’єкта

Зображення історичної пам’ятки	НАЙМЕНУВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТКИ
	1. Вид пам’ятки (категорія пам’ятки).
	2. Дата створення пам’ятки.
1-3 фото	3. Місцезнаходження пам’ятки.
	4. Історичні дані про об’єкт: • З якими історичними  подіями пов’язана пам’ятка; • З якими історичними постатями пов’язана пам’ятка.
	5. Відомості про стан збереження пам’ятки.
	6. Відомості про сучасний стан пам’ятки.
	7. Цікаві історії, пов’язані з пам’яткою.

Для роботи на уроці можна використати як матеріали для роботи над однією пам’яткою, так і кількома.

Зразок заповнення паспорту об’єкта – Фортеця (бастіон Дорошенка).

Зображення історичної пам’ятки	НАЙМЕНУВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТКИ
	1. Вид пам’ятки (категорія пам’ятки): Пам’ятка архітектури та містобудування, місцевого значення.
	2. Дата створення пам’ятки: XVI – XVII ст.
Фото Фото Фото Фото Фото	3. Місцезнаходження пам’ятки: Україна, Черкаська область, м.Чигирин, Замкова гора .
	4. Історичні дані про об’єкт: • Фортеця (Бастіон Дорошенка, Тюрма Дорошенка) – фортифікаційна споруда (бастіон), зведена у XVII столітті як один із основних бастіонів Чигиринського замку. Розташована у Чигирині на Замковій (Богдановій) горі. Крізь бійниці споруди видно практично все місто. Фортеця була однією зі складових частин замкового комплексу на Богдановій горі, котрий був основним опорним пунктом під час чигиринської облоги у 1677-1678 роках. Її збудували за староіталійською фортифікаційною системою, тож вона була неприступною за своєю міццю та силою: 15 тисяч козацького війська успішно протистояли у бастіоні 220 тисячам турецького війська.
	5. Відомості про стан збереження пам’ятки: Відновлена у 2007 році.
	6. Відомості про сучасний стан пам’ятки.
	7. Цікаві історії, пов’язані з пам’яткою: Ця могутня фортеця в часи козацької держави була найбільш неприступним форпостом Центральної  України. У своїх враженнях від перебування у Чигиринській фортеці турецький мандрівник XVII сторіччя Євлія Челебі зазначає: «Зараз це міцна фортеця, що має три ряди стін. Розташована на землях польських, вона знаходиться під владою гетьмана Дорошенка і має сорок тисяч озброєного війська. Цитадель її стоїть на стрімкій скелі. Навкруги фортеці три ряди непрохідних ровів. Фортеця розташована на великому острові, направо і наліво від нього перекинуті наплавні дерев’яні мости. В цитаделі стоять будинки солдат козаків… там же арсенал, чудові гармати, монастир із дзвіницею, схожою на башту».

Визначні місця Вінниччини:

-         Ставка Гітлера «Вервольф» (с. Стрижавка)

-         Залізничний вокзал (м. Козятин, архітектури і містобудування);

-         Водонапірна вежа (м. Козятин, архітектури і містобудування);

-         Пам’ятник двічі герою Радянського Союзу І. Бойку (м. Козятин, монументального мистецтва);

-         Братські могили, пам’ятники воїнам-визволителям міста, воїнам-афганцям та ін..(м. Козятин);
     Музей-садиба М. С. Грушевського (с. Сестринівка, Козятинський р-н, архітектури)

-         Палац Потоцьких (м. Тульчин, архітектури і містобудування);

-         Музей-садиба Пирогова (м. Вінниця, архітектури і містобудування);

-         Музей Коцюбинського (м. Вінниця, архітектури і містобудування);